У ці дні ми низько схиляємо голову перед пам’яттю всіх, хто не повернувся з фронтів Другої світової війни, хто загинув у концтаборах, хто не витримав переслідувань і знущань на окупованих територіях, хто, навіть переживши лихоліття війни, ще довго відчував її страшні наслідки, – перед усіма жертвами Другої світової. Тому ми говоримо: “Ніколи знову!”.
75 років минуло відтоді, як найстарші члени ГО Жіночий центр «Надія» – ті, хто пережив роки страшної окупації, пройшов крізь пекло концтаборів, зазнав непосильної примусової праці в гітлерівській неволі, спізнали радість перемоги. Потім вони піднімали з руїн і відроджували рідний край, виховували дітей і мріяли про їхнє щасливе майбутнє. Знаючи, яке горе несе війна, ми понад усе прагнемо миру і щастя для всіх своїх співгромадян, а значить – припинення агресії проти України з боку сусідньої держави і нашої остаточної перемоги. Для цього нам необхідна єдність, згуртованість і взаємопідтримка, високі моральні цінності, в основі яких лежить повага до нашого минулого.
Пам’ятаючи, перемагаймо!
