Як впливає пам’ять про Голодомор та сталінські репресії на наше сприйняття війни на Сході України, на нашу громадянську позицію? 24 березня 2018 р. Ірина Рева – науковець з міста Дніпра – запрезентувала в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» своє дослідження на цю тему. В його основі лежить опитування бійців АТО про те, як позначилася родинна пам’ять на їхньому рішенні йти на війну. Проводячи його, дослідниця суспільних відносин відстежувала, як в умовах смертельної небезпеки змінювалися життєві цінності бійців, що перебували на передньому краї боротьби за територіальну цілісність України.
Участь у цій презентації спільно з представниками молодого покоління – студентами військової кафедри Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, взяли члени ГО ЖЦ «Надія», учасники проекту, який організація веде в рамках програми «Місце зустрічі: діалог» за підтримки Німецького фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє». Довідавшись про пережитий ними досвід, Ірина Рева після завершення своєї розповіді надала слово учасникам нашого проекту. З неабияким зацікавленням вислухали студенти і співробітники меморіалу 91-річного Василя Івановича Цибу, родина якого чудом врятувалася від смерті в страшний період Голодомору. Його спогади доповнила Надія Іванівна Слєсарєва, сім’я якої зазнала сталінського терору. А Ніса Олександрівна Раднянко висловила свої думки і почуття у віршованій формі. Студенти і науковці ставили запитання живим свідкам нашої трагічної історії. Це був справжній діалог поколінь, потрібний і корисний для обох сторін.
Людмила Слєсарєва,
керівник проектів ГО ЖЦ “НАДІЯ”
(фото автора)
