Україна вшановує 76-ті роковини трагедії у Бабиному Яру

169

У 1941–1943 роках протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї..

29 вересня меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» ініціював масштабний флешмоб «Історія має значення». Відбулися жалобні заходи в пам’ять про 76-і роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру.

Учасники мовчки пройшли від перетину вулиць Мельникова та Дорогожицької «дорогою смерті». Вони повторили маршрут, за яким 76 років тому, не здогадуючись, що на них чекає, йшли жертви трагедії.

Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко взяли участь у церемонії вшанування пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру.
У церемонії покладання квітів взяли також участь прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, члени уряду, перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, народні депутати України, члени Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій, представники громадськості.Від імені президента також були встановлені вінки до інших місць пам’яті на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», зокрема до пам’ятника «Менора», пам’ятника ромам, страченим нацистами у Бабиному Яру, та дерев’яного хреста у пам’ять про розстріляних членів ОУН, встановленого 21 лютого 1992 року на 50-і роковини розстрілу Олени Теліги та її соратників.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 тисячі євреїв.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися, аж до звільнення Києва від окупації. У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу.

Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.

Вклонімося пам’яті безвинно закатованих. Вічна пам’ять – жертвам трагедії!