Підсумки нашої діяльності за минулий 2018 рік!

Дорогі Друзі!

Сього дня ми підводимо підсумки своєї діяльності за минулий 2018 рік!

В нашому досьє проект наданий нашій організації ГО «Жіночий центр „НАДІЯ”, німецьким фондом EVZ та ВБО «Турбота про літніх в Україні» який нами завершено у 2018 році:

«Психосоціальна активізація життєдіяльності людей похилого віку засобами культури і мистецтва та шляхом зацікавлення суспільства їхніми долями і досягненнями”

Особливості виконання проекту і його результати:

Головна мета цього проекту – психосоціальна активізація життєвих сил людей похилого віку, які пройшли надзвичайно тяжкий життєвий шлях на долю яких випали тяжкі випробування в період Другої світової війни і які  в старечому віці мають жалюгідне пенсійне забезпечення. А відпочинок, дозвілля і  розваги це невід’ємні складові посилення їх життєдіяльності. Вважаючи на скрутне матеріальне становище в проекті також передбачена посильна допомога санітарно-гігієнічними засобами тяжко хворим людям. Адже для багатьох ці засоби є малодоступними.

Літні учасники проекту зазвичай відчувають дефіцит спілкування і зацікавлення до себе з боку суспільства, перебувають в своєрідній ментальній ізоляції. Завдяки участі в проекті вони отримали можливість вийти за межі не тільки своїх помешкань, але й за межі повсякденних проблем і турбот, взяти участь в цікавих культурно-мистецьких і пізнавальних заходах, спілкуванні з молоддю та між собою, обговоренні нагальних проблем, обміні досвідом, пізнанні нових місць і явищ.

Відвідування музеїв, театрів, виставок, знайомство з історичними та архітектурними пам’ятками, унікальними і мальовничими природними об`єктами збагачує людину цікавою інформацією і позитивними емоціями.

А участь в цікавих мистецьких, пізнавальних і розважальних заходах  – це натхнення і насолода від життя людину відволікає від хвороб і повсякденних турбот. Потрапляючи в колектив, люди знайомляться, обмінюються думками, зав’язують дружні стосунки.

Особливе значення для багатьох членів ЦГ мають зустрічі з молоддю, представниками преси, науковцями. А вияв інтересу до їхніх доль сприяє підвищенню самооцінки, породжує впевненість в тому, що життя прожите недарма, що їхній досвід має цінність для суспільства.

Важливими є також позитивні приклади сильних особистостей, з якими учасники проекту зустрічають в клубі «Жіночі історії».

Дуже важливо, що виконання проекту те, що:

Одразу після презентації проекту відбувся інструктаж для волонтерів та учасників, проведений Головою ГО ЖЦ «Надія» та керівником проекту.

Волонтери проекту брали участь у тренінгу «Безпечне середовище для літніх людей», проведеному спеціально для них 17-18 листопада 2016 р. Всеукраїнською благодійною організацією «Турбота про літніх в Україні».

Голова ГО ЖЦ «Надія» та керівник проекту були учасниками семінару «Адвокація», проведеного 24-25 листопада 2016 р. ВБО «Турбота про літніх в Україні», а також семінару, проведеного ВБО «Турбота про літніх в Україні» 21-22 березня 2017 р.

Наряду з цим, учасники проекту користувалися консультаційною підтримкою Ресурсного центру «Гурт».

Згідно плану:

У період з 01.10.2016 по 30.04.2018 за проектом було проведено 73 заходи, в яких взяли участь 22 мобільні представники ЦГ та близько 280 представників молодого покоління, ще 18 немобільних та маломобільних учасників проекту були охоплені психосоціальною допомогою на дому.

Робота велася за кількома напрямками, передбаченими концепцією проекту. Передусім це регулярні зустрічі з циклу «Діти двох воєн», метою яких є поглиблений діалог представників різних поколінь. Знаковим став пам’ятний захід, проведений 18.01.2017 р. в Національному музеї історії України в Другій світовій війні з нагоди 75-ї річниці від початку вивезення населення України на примусові роботи до Німеччини. Активну участь у ньому взяли найстарші представники проекту: С. А. Ільницький, 1924 р. н., В. І. Циба, 1927 р. н., Н. І. Слєсарєва, 1930 р. н., та інші, чиї розповіді справили неабияке враження як на шкільну молодь, так і на професійних істориків та журналістів. Разом з колишніми жертвами нацизму на зустріч прибули старшокласники Київської загальноосвітньої школи № 280, яка активно співпрацює в рамках проекту з ГО ЖЦ «Надія».

Не менший виховний ефект мали також подібні зустрічі колишніх малолітніх в’язнів і остарбайтерів з учнями та педагогами Скандинавської гімназії, київських загальноосвітніх шкіл №№ 62 та 309, а також зустріч Н. І. Слєсарєвої – голови правління ГО ЖЦ «Надія», із студентами Історичного факультету Гумбольдтського університету з Берліна, яка відбулася 22.06.2017 в Публічній бібліотеці сімейного читання № 160. З великою увагою слухали представників ЦГ проекту – людей надзвичайно складних доль, чиє дитинство та юність були понівечені двома тоталітарними режимами – сталінським та гітлерівським, студенти військової кафедри Київського Національного університету під час зустрічі з промовистою назвою «Голодомор та репресії в родинній пам’яті бійців АТО», що відбулася в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору».

Подібні заходи надзвичайно важливі для обох сторін: представники юного покоління мають можливість довідатися про подробиці історичних подій з вуст живих свідків історії, а самі ветерани відчувають непідробний інтерес до своїх доль з боку молоді. Це додає їм життєвих сил і енергії, переконує в суспільній цінності їхніх свідчень та їхнього життєвого досвіду в цілому, позитивно впливає на самооцінку.

Особливе місце в програмі заходів за проектом – це зустрічі в клубі «Жіночі історії». Вони являють собою спілкування учасників проекту з жінками незвичайних доль, які силою свого характеру та позитивним ставленням до життя здатні змінювати оточуюче середовище на краще, давати приклад успішного подолання труднощів та віри в свої можливості, поширювати почуття оптимізму на своїх слухачів.

Серед гостей клубу – колишній в’язень концтабору Аушвіц-Біркенау, 90-річна Анастасія Гулей, обдарована та енергійна засновниця музею моди Марина Іванова, талановита художниця Олена Журавська. Розповідати жіночі історії здатні також твори мистецтва. Незабутнє враження справив на членів ЦГ проекту образ незрівняної Марлен Дітріх, який на сцені столичного Будинку актора відтворювали засобами музики, танцю, слова талановиті актори Київського театру естради. Чоловіки дуже поважного віку, колишні остарбайтери, визнали, що вистава торкнулася найтонших струн їхньої душі, повернула в далеку юність, навіяла спогади про перше кохання. Це додало їм радісних почуттів, оптимізму, віри в глибокий сенс життя.

Деякі інші зустрічі цього циклу проходили в картинних галереях, наприклад, співробітникам Національного музею Ханенків вдалося відшукати дотичні між образами жінок і зображеннями квітів в творчості визначних художників, що викликало неабиякий сплеск зацікавлення в учасників нашого проекту, вирвавши їх з сірої повсякденності і подарувавши їм нові ментальні горизонти.

Один з пріоритетів проекту – це задоволення естетичних та пізнавальних потреб представників ЦГ:

За час його тривання представники ЦГ відвідали 10 музеїв, переглянули, окрім основних експозицій, 11 оригінальних виставок, побували в провідних театрах і концертних залах України, ставши глядачами дев’яти концертних програм у виконанні першокласних музикантів і чотирьох музично-драматичних вистав з відомими акторами в головних ролях. Завдяки цим заходам, представники ЦГ заглибились в долі кумирів своєї молодості: Олександра Вертинського і Клавдії Шульженко, пізнали творчий шлях та отримали естетичну насолоду від творів Баха, Моцарта, Бетховена та інших музичних геніїв, познайомились з сучасними артефактами, присвяченими легендарній поемі «Енеїда» Івана Котляревського, не лише почули, а й «спробували на смак» історію сироваріння, відвідавши перший в Україні музей сиру.

У ході цих подій учасники проекту не були пасивними спостерігачами, вони активно обмінювалися враженнями, а частина заходів завершувалася обговоренням почутого і побаченого за філіжанкою чаю чи кави. Окремий культурно-мистецький захід під назвою «Так ніхто не кохав» був присвячений Дню святого Валентина і проходив у формі конкурсу, учасники якого пригадували історії кохання знаменитих особистостей і свої власні, слухали поезії відомих авторів і цитували власні твори. Адже двоє представників ЦГ пишуть вірші і надзвичайно раді кожній нагоді поділитися своєю творчістю з іншими.

Подібні заходи активізують інтелектуальний і духовний потенціал людей старшого покоління, справляють позитивний вплив на їх емоційний стан, допомагають відволіктись від сумних думок про хвороби та матеріальну скруту, дарують радість спілкування.

У ході виконання  проекту відбулися також чотири автобусні екскурсії найбільш мальовничими місцевостями Київського та прилеглих до нього регіонів. Вони являли собою пізнавально-розважальні подорожі з відвіданням важливих історичних об’єктів – «Парку Київська Русь», комплексу населених пунктів поблизу міста Ржищева, де були виявлені сліди існування трипільської цивілізації, грандіозного храму Покрови Богородиці у селі Пархомівці з настінними мозаїками знаменитого художника Миколи Реріха.

Під час цих мандрівок учасники ЦГ отримали приємну нагоду долучитися до спілкування з чудовою природою Подніпров’я. Неабиякий позитивний ефект справило на них відвідання елітної кінно-спортивного комплексу в Жашкові та козиної еко-ферми в селі Галайки, що є зразком успішного підприємництва молодого енергійного подружжя. Яскраві враження залишилися й після перебування в музеї під відкритим небом «Мамаєва Слобода» – козацькому селищі посеред міста Києва. В частині цих заходів представники ЦГ брали участь разом з учнями Київської середньої школи № 62, а деякі вирушали в подорожі з онуками.

Під час першої мандрівки не лише познайомились з науково обґрунтованою історичною реконструкцією Давнього Києва, але й стали глядачами яскравого дійства – Міжнародного чемпіонату з історичного середньовічного бою, у ході другої – поєднали музейний перегляд археологічних знахідок з інтенсивною прогулянкою місцями трипільської культури, завдяки чому відкрили для себе краєвиди дивовижної краси. Наступні поїздки подарували радість спілкування з живими істотами – свійськими тваринами, які для мешканців міста стали вже справжньою екзотикою. В результаті всі ці поїздки дали учасникам потужний заряд позитивних емоцій, стали стимулом до пізнання та активного проведення дозвілля, джерелом насолоди від спілкування з природою.

Представники ЦГ охоче брали участь у відзначенні державних та релігійних свят і пам’ятних дат, відвідуючи офіційні урочистості та зустрічаючись у більш вузькому колі за святковим столом. Для них це додаткова нагода відчути свою причетність до важливих історичних подій, згадати про пережите, про випробування та досягнення, поговорити про наболіле, отримати радість від спілкування. За півтора року  існування проекту відбулося 16 таких святкових зустрічей.

Людей поважного віку, які пройшли довгий і складний життєвий шлях, нерідко прикутих до ліжка, турбує відсутність можливості поділитися своїми спогадами з представниками молодших поколінь. Тому на бажання таких осіб в рамках проекту ведеться аудіо та відео запис їхніх споминів. Фрагменти цих розповідей розміщуються  в інтернеті на сервісі YouTube. У ході нинішнього проекту записані інтерв’ю з трьома представниками ЦГ.

За весь період реалізації проекту було проведено 14 додаткових заходів. У них взяли участь 16 представників ЦГ та близько 150 представників молодого покоління. Це п’ять культурно-мистецьких заходів, п’ять пізнавально-патріотичних заходів і 4 зустрічі з молоддю. Усі вони вписуються в концепцію проекту, були проведені без залучення додаткових коштів і зустрілися з позитивною реакцією учасників проекту і освітніх закладів Дарницького району м. Києва.

Зміни в житті родичів та друзів ЦГ:

Родичі багатьох учасників проекту помітили, який позитивний вплив справляє на них участь в заходах за проектом. Нерідко вони просять взяти на той чи інший захід наймолодших членів сім’ї. Таке спілкування в рамках цікавих заходів зміцнює родинні зв’язки, сприяє більш чуйному ставленню один до одного представників різних поколінь.

Заходи по ПР проекту:

Проект висвітлювався засобами масової інформації у:

  • загальнодержавній газеті «Ветеран України» від 20.12.2016 (Н. Слєсарєва   «Діалог поколінь»  стор. 6), наклад: 30 000.
  • загальнодержавному українському мистецькому тижневику «Культура і життя», № 5-6, 10 лютого 2017 р. (Н. Слєсарєва «Пам’ятний захід у музеї», стор. 2), наклад: 5 000.
  • загальнодержавному щомісячному журналі «Справи сімейні», № 8 (245), 2017 р. (Н. Слєсарєва «Культура і мистецтво додають нам життєвої енергії!», стор. 10-11), наклад: 1 000.
  • загальнодержавному щомісячному журналі «Справи сімейні», № 12, 2017 р. (Л. Слєсарєва «Мистецтво лікує і душу, і тіло», стор. 32), наклад: 1 000.

Публікації в рамках проекту:

Публікації в «ІНФОРМАЦІЙНОМУ ВІСНИКУ»: жовтень 2016, листопад 2016, грудень 2016, січень 2017, лютий 2017, березень 2017, квітень 2017, червень 2017, серпень 2017, вересень-жовтень 2017, листопад 2017, січень 2018

Більшість подій, організованих в рамках проекту, висвітлюється на сайті ГО Жіночий центр «Надія»: https://nadija.net/  – ця сторінка доступна широкому загалу, її читають як в нашій країні, так і за кордоном.

Заходи за проектом на сторінці ГО Жіночий центр «Надія» в соціальній мережі Facebook: https://www.facebook.com/proekt.nadija/ розміщені розповіді та фотозвіти практично з кожної події в рамках програми «Місце зустрічі – діалог». Це, зокрема, наступні публікації:

„В гостях у гетьманів”, 30.10.2016: переглянути на фейсбуці

„Повернення в молодість”, 20.11.2016: переглянути на фейсбуці

„Радість творчості”, 10.12.2016: переглянути на фейсбуці

„Їхні спогади – часточка нашої історії”, 18.01.2017: переглянути на фейсбуці

„Історія з перших вуст”, 17.02.2017: переглянути на фейсбуці

„Квіти, жінка, мистецтво”, 10.03.2017: переглянути на фейсбуці

„Діалог поколінь триває”, 13.04.2017: переглянути на фейсбуці

„Пам’ять про мужність живе”, 05.05.2017: переглянути на фейсбуці

„ІІІ велопробіг пам’яті”, 07.05.2017: переглянути на фейсбуці

„Спілкування зі свідками історії”, 10.05.2017: переглянути на фейсбуці

„«Гіркі сповіді» – театралізований перегук епох”, 21.05.2017: переглянути на фейсбуці

„Подорож вглиб віків”, 21.05.2017: переглянути на фейсбуці

„В гостях у засновниці музею історії моди”, 31.05.2017: переглянути на фейсбуці

„Діалог поколінь не припиняється”, 23.06.2017: переглянути на фейсбуці

„Терапія театром”, 26.06.2017: переглянути на фейсбуці

„Енеїда інтегрує українців”, 24.08.2017: переглянути на фейсбуці

„Святкова зустріч над озером”,25.08.2017: переглянути на фейсбуці

„Сирний день”, 13.09.2017: переглянути на фейсбуці

„Вереснева зустріч у клубі  «Жіночі історії»”, 14.09.2017: переглянути на фейсбуці

„Трипільськими шляхами”, 30.09.2017: переглянути на фейсбуці

«Легенди про гетьмана Мазепу»: переглянути на фейсбуці

«Геній і море»: переглянути на фейсбуці

«Голос жінки»: переглянути на фейсбуці

«День інвалідів –день пам’яті, роздумів і дій»: переглянути на фейсбуці

«Збереження історичної правди і передача її молодому поколінню»: переглянути на фейсбуці

«НОВИЙ РІК – НОВІ ПЛАНИ»: переглянути на фейсбуці

«50 ВІДТІНКІВ КРАСИ І ЛЮБОВІ»: переглянути на фейсбуці

«ТЕАТРАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ: В ГОСТЯХ У ГОЛОХВОСТОГО»: переглянути на фейсбуці

«ТАЇНА ЖІНОЧИХ ОБЛИЧЬ»: переглянути на фейсбуці

«ПЕРЕГУК ПОКОЛІНЬ»: переглянути на фейсбуці

«ПРОБУДЖЕНІ ПОЧУТТЯ, АБО НЕЗРІВНЯННА МАРЛЕН ДІТРІХ»: переглянути на фейсбуці

«НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ “БУТИ ЛЮДИНОЮ”»: переглянути на фейсбуці

„ЕКОТУР «ПРИРОДНІ ЧУДЕСА ПОДНІПРОВ’Я»”: переглянути на фейсбуці

Нашу діяльність підтримували:

Публічна бібліотека сімейного читання № 160, підпорядкована відділу культури Дарницької районної в м. Києві адміністрації, яка завжди гостинно надає своє приміщення для проведення узгоджених з нею заходів за проектом.

Ми активно співпрацюємо з Музеєм історії України в Другій світовій війні, Українським інститутом національної пам’яті та Інститутом історії НАН України. Зокрема, в співдружності з цими установами вдалося організувати яскравий пам’ятний захід, присвячений 75-й річниці від початку вивезення населення України на примусові роботи до Німеччини. Ще одним результатом співпраці з цими інституціями стала поява серії історичних портретів колишніх малолітніх в’язнів нацизму і остарбайтерів в електронному виданні «Історична правда», які були створені на основі автентичних спогадів учасників проекту, записаних професійними істориками.

Проект знають педагоги шкіл Дарницького району м. Києва та співробітники столичних бібліотек. Вони нерідко запрошували членів ЦГ взяти участь у відзначенні тих чи інших пам’ятних дат, на відкриті уроки, святкові концерти, тематичні зустрічі.

Реноме внаслідок реалізації проекту:

Реноме організації підвищилося, передусім в очах представників ЦГ проекту, а також бажання представників освітніх закладів району організовувати спільні заходи.

Ресоціалізація учасників проекту:

1) Один з найстарших учасників проекту – 91-річний Василь Іванович Циба (1927 р. н.) впевнений в тому, що найкращим засобом від хвороб є духовна і фізична активність. І саме участь в проекті спонукає його діяти. Він залюбки бере участь майже в кожному заході. З цікавістю знайомиться з творами мистецтва, завжди готовий поділитися своїми спогадами з молоддю, радіє кожній нагоді відвідати концерт чи музей. Усе це попри тяжке захворювання ноги і далеко не найкраще фізичне самопочуття. Особливо ж він здивував і учасників, і організаторів проекту, коли під час однієї з екскурсій виявив бажання разом з школярами та більш молодими особами з ЦГ піднятися на 50-метрову дніпровську кручу. Опинившись на вершині гори, з якої відкривався дивовижний краєвид, він промовив: «Два роки тому лікарі наполягали, щоб я погодився на ампутацію ноги. Уявляєте, що було б, якби я їх послухався? Я б ніколи не підкорив цю вершину!».

2) На думку 81-річної Ніси Олександрівни Раднянко (1937 р. н.), саме завдяки проекту вона перебуває у вирі життя. Особливо важливими для неї є зустрічі з школярами з циклу «Діти двох воєн». Ніса Олександрівна любить викладати свої думки у віршованій формі. Підготовка до таких зустрічей і написання нових віршів приносить їй інтелектуальне задоволення. А справжній подарунок – це схвальне ставлення аудиторії, добрі слова про те, що її виступи беруть за живе. Ніса Олександрівна радіє таким відгукам, немов дитина, пишається ними, ділиться з своїми знайомими і онуками. Для неї участь в проекті – це стимул для розвитку своїх здібностей і позитивні емоції від спілкування з представниками різних поколінь.

3) Пастушенко Соломія Марківна, 1928 р. н., – людина аналітичного мислення, яка і в поважному віці не втрачає інтересу до життя, цікавиться подіями в країні і світі, опікується тваринами, читає книжки. Через стан здоров’я вона не може виходити за поріг своєї квартири, в якій проживає сама з улюбленою кішкою Капою. Проте під час безпосередніх зустрічей і телефонного спілкування з представниками проекту, яких називає добрими феями, цікавиться мистецькими заходами, що проходять в рамках проекту. «Якби я була мобільною, я б була першою на ваших зустрічах! Ми – люди старшого покоління, усіма забуті й нещасні. А такі заходи допомагають забарвити наше нікчемне життя, і це чудово, – говорить Соломія Марківна. – На жаль, я не можу змінити свою ситуацію, але змінюю свої думки, своє ставлення до світу. І ви допомагаєте мені в цьому…»

Зміни в житті родичів, друзів літніх учасників проекту

Родичі багатьох учасників проекту помічають, який позитивний вплив справляє на них участь в заходах за проектом. Нерідко вони просять взяти на той чи інший захід також наймолодших членів сім’ї. Таке спілкування в рамках цікавих заходів за проектом зміцнює родинні зв’язки, сприяє більш чуйному ставленню один до одного представників різних поколінь.

Родичі немобільних та маломобільних представників ЦГ дуже цінують зацікавленість долями їхніх близьких, які нерідко запитують, коли наступного разу відбудеться зустріч з представниками проекту. Важливою складовою є також посильна допомога санітарно-гігієнічними засобами, яка надається їхнім тяжко хворим близьким людям в рамках проекту. Адже в зв’язку з матеріальною ситуацією для багатьох сімей ці засоби є малодоступними.

Оцінка проекту і його майбутнє

Родичі немобільних та маломобільних представників ЦГ дуже цінують зацікавленість долями їхніх близьких, які нерідко запитують, коли наступного разу відбудеться зустріч з представниками проекту.

Від місцевої громади ми чуємо лише позитивні відгуки. Зокрема, освітяни Дарницького району високо оцінюють зустрічі з циклу «Діти двох воєн», що відбуваються в рамках проекту в Бібліотеці сімейного читання № 160 і в школах району. Про це ми довідуємося від них самих безпосередньо під час зустрічей і з сайтів шкіл.

Дуже позитивно оцінюють роботу за проектом представники ЦГ, які після кожного заходу висловлюють подяку на адресу німецького фонду EVZ,  ВБО «Турбота про літніх в Україні» і керівникові. І вони неодноразово заявляли про те, що зацікавленні в продовженні роботи цього проекту.

Беручи під увагу наш звіт: ясно і безперечно, існує необхідність в продовженні діяльності в такому напрямку. Адже це поліпшує ситуацію знедолених людей похилого віку, які зазнали багато лиха на початку і упродовж свого життєвого шляху, а нині ведуть злиденне існування через важку матеріальну ситуацію. Наша організація намагатиметься це робити й надалі, якщо їй вдасться здобути фінансування на таку діяльність.

Голова правління

ГО «Жіночий центр «НАДІЯ»

Слєсарєва Надія Іванівна

ГАЛЕРЕЯ