3 грудня 1982 року Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день інвалідів в цілях рівного дотримання прав людини й участі інвалідів у житті суспільства.
Цей день не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від їх участі у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. І він є нагодою підсумувати, що зроблено для людей з обмеженими фізичними можливостями і замислитись, що треба ще зробити для створення гідних умов їх життя, про обов’язок виявляти турботу і милосердя до них, аби ніхто не почувався забутим чи полишеним наодинці зі своїми проблемами.
Президентом України 27 листопада 1993 року видано Указ про відзначення цієї дати в Україні.
Сього дня відзначення Міжнародного дня інвалідів в наші країні відбувається в особливий період – період формування нового суспільства, в період боротьби нашого народу за незалежність та цілісність нашої країни.
Урочистий захід відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю у Дарницькому районі м. Києва відбувся біля пам’ятника «Жертвам Дарницького концтабору», у підніжжя якого камінь з викарбуваними словами : «Невідомим полеглим вічна слава» за участю Керівника апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Калашника М. В., керівника відділу з питань внутрішньої політики, зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Коляда Н.В. і куратора Хавченко А. Б. Від громадських організацій, які зареєстровані у ДРДА, взяли участь Голова правління ГО «ЖЦ «НАДІЯ» Слєсарєва Н.І., Голова Дарницького осередку Київського відділення УСВЖН Сахно Л.К. і члени цих організацій. Всі вони інваліди – люди які зазнали страждань в часи панування сталінського і гітлерівського тоталітаризму. В своєму стислому виступі Калашніков М.В. ґрунтовно висвітлив ту велику роботу, яку здійснює ДРДА для підтримки життєспроможності інвалідів – турботу в плані соціальної, медичної і гуманітарної допомоги, а також про деякі плани на майбутнє.
Сахно Л.К. висловила щиру подяку керівництву ДРДА і особливо відділу з питань внутрішньої політики, зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації за уважне ставлення до діяльності організації, в тому числі за запрошення на участь у заходах, які проводить районна адміністрація, а також за підтримку і вирішення звернень. Вона подякувала депутатів Дарницької районної Ради за допомогу і особливо висловила подяку організації «Самопоміч» Черкашину Д.Є. та Бохняк В.Я., а також протоиерею Собору Святой Ольги В. Рыбчинскому за гуманітарну підтримку і дирекції Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу №105, учні якої, як і в цей день, завжди приймають участь у наших заходах.
У своєму виступі Слєсарєва Н.І. підкреслила, що головним напрямком діяльності організації є збереження історичної правди про страждання народу України в часи панування сталінського і гітлерівського тоталітаризмів і передача її молодому поколінню. Духовний потенціал і багатий історичний досвід людей, які пережили найскладніші періоди існування своєї країни: розкуркулення, голодомор, сталінські репресії, тяжку виснажливу працю в неволі, є невичерпним джерелом відтворення правдивої історії нашої держави. А серед нас ще є люди, які пам’ятають ці страшні періоди. Вона зазначила, що під час роботи у 1946 році Міжнародного військового трибуналу в Нюрнбергзі лікарі спеціалісти ствердили те, що у людей які перенесли фізичні і психічні знущання від нацистів є ймовірність в тому що вони, їх діти і онуки будуть мати схильність до інвалідності. А наші люди українці ті, які перенесли страждання у фашистській неволі зазнали страждань ще й в період голодомору, «Великого терору 1937 – 1938 років», а Західна Україна в 1939 – 41 роках. І нажаль це в значній мірі підтвердилось – майже всі члени організації мають статус інваліда ВВВ , нажаль, у деяких діти або онуки інваліди.
Але незважаючи на стан здоров’я і свій поважний вік вони беруть активну участь в діяльності організації і не лише в нашій країні, а й закордоном в Німеччині, Польщі, Словенії, Словакії, Сербії, Австрії, Чехії і країнах колишнього СРСР – пишуть спогади, створюють книги, ведуть просвітницьку роботу. Звернула увагу на те, що участь наших людей в цьому процесі значно підвищує їх самооцінку як особистості – допомагає долати свої недуги, нерідко самотність, активізує життєдіяльність. Вже багато років ми маємо грантову підтримку від німецького фонду EVZ, координатором якого в Україні є Всеукраїнська благодійна організація “Турбота про літніх в Україні”. Наша діяльність висвітлена на сайтах: www.ost-arbeiter.com; https://nadija.net/; https://www.facebook.com/proekt.nadija/. До кінця 2016 року наша робота також на сайті www.usvzn.com
В цей час ми виконуємо грантовий проект «Психосоціальна активізація життєдіяльності людей похилого віку засобами культури і мистецтва, а також шляхом зацікавлення суспільства їхніми долями і досягненнями». Звертаючись до молоді вона закликала її привернути увагу до вивчення історії не лише своєї країни, а й привернути увагу і провести дослідження з історії своєї родини – писати ЄС і спогади. Такий досвід учнівської молоді Дарницького району вже є. У 2013 році було проведено творче змагання – конкурс ЕС в рамках програми збереження історичної пам’яті за грантом «Пишемо історію разом. Діти Другої світової — нинішній молоді». Вона закликала молодь: як що хтось з них в подальшому поїде закордон на навчання повернутись на Україну – будувати її достойне майбутнє. Висловила велику подяку дирекціям шкільних закладів Дарницького району, а також завідуючий і всьому складу працівників «Бібліотеки сімейного читання №160» за увагу і підтримку просвітницької діяльності – бо вже близько 20 – ти років ми тісно співпрацюємо.
Учні які взяли участь у заході, поклали квіти до пам’ятника звіряче закатованим і подарували квіти всім присутнім.
