В цей день вся міжнародна спільнота низько вклоняється тим, хто дожив до моменту звільнення з фашистської неволі!
Цей день означає водночас радість життя і великий душевний смуток.
Важкий шлях пройшло покоління війни.
В своєму дитячому і юнацькому віці наші люди пережили колективізацію, голодомор, сталінські репресії, жах Другої Світової війни. Вони пройшли крізь неймовірні знущання і тортури в концтаборах та гетто, зазнали тяжкої, виснажливої праці в промисловості та сільському господарстві нацистської Німеччини – їх онімечували, в них брали кров, на них проводили псевдоексперименти.
Та не із своєї волі і не за своїм бажанням громадяни СРСР опинилися у фашистському рабстві.
А їх, знесилених роками фашистського рабства, після повернення на Батьківщину змусили пройти крізь фільтраційні табори НКВС. Багатьох з них сталінський тоталітарний режим безпідставно оголосив зрадниками, посібниками ворога.
Людей, що повернулися на Батьківщину, чекали нові тяжкі випробування. Кожна людина під час прийому на роботу мусила заповнювати анкету, що містила в собі ганебні запитання, які принижували людську гідність: чи був ти на окупованій території, чи був інтернований до Німеччини, чи маєш родичів за кордоном, чи є в родині репресовані? В цій анкеті була спеціальна 5-та графа, і це в «багатонаціональній братській родині народів СРСР».
Люди були повністю позбавлені соціального захисту з боку держави.
На превеликий жаль це клеймо недовіри було знято Генеральною Асамблеєю ООН лише через 46 років!
Наша молодь і все людство повинні знати і пам’ятати про тяжкі роки лихоліття, які пережило покоління війни.
Не зважаючи на тяжкі випробування тоталітарних режимів, ці люди змогли не тільки вистояти, а й зробити гідний внесок у відбудову своєї зруйнованої Батьківщини, побудувати і створити основу її сьогодення.
Ми маємо жити в мирі і злагоді і бути захищеними на своїй землі.
Зберігаючи пам’ять про ті страшні події та лихоліття, ми впевнені у тому, що в історії людства подібне ніколи не повториться!
