У Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал» урочисто відзначали День Незалежності Республіка Польща. Задовго до початку, в великому залі зібралося багато гостей, бажаючих розділити з польськими друзями радість свята.
Відкривав офіційну частину Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, який в святковій промові сказав наступне:
– Шановні Пані і Панове, Високодостойнї отці,Дорогі гості і друзі! Дякую, що Ви прийняли наше запрошення. Маю приємність привітати Вас у найбільш важливе для Польщі свято відродження після років поневолення польської державності. На початку я би хотів подякувати за всі прекрасні вітання, які ми отримали від наших друзів. За теплі слова, зокрема, від Президента Петра Порошенка, прем’єр-міністра Володимира Ґройсмана, від міністра Павла Клімкіна, а також від керівника українського Інституту Національної пам’яті Володимира В’ятровича. На наші адреси в соціальних мережах українські друзі і українські поляки надіслали сотні поздоровлень і побажань, які часто ілюстрували польським і українським прапорами, фотографією Маршалка Юзефа Пілсудського, букетами квітів. На моїй сторінці у Фейсбуці ще хтось зазначав, що “Немає безпечної Польщі без вільної й незалежної України”. Я би до цього додав: “Немає безпечної Європи без вільної, демократичної і незалежної України у добросусідському партнерстві з Польщею’’… Від всього серця я дякую за усі побажання і за Вашу сьогодні участь у прийомі.
– Аби вільні народи Центральної і Східної Європи змогли на руїнах імперій почати будівництво власної державності, потрібний був катаклізм Першої світової війни. Після цього нам удалося відтворити Річ Посполиту. В цьому допомагали також українці, які спільно з поляками воювали проти Червоної Армії, яка хотіла заполонити всю Європу.
– Ми зупинили її у 1920 році під Варшавою. На жаль, не всім тоді удалося втілити свої національні амбіції. Програла концепція Маршалка Пілсудського, якому бачилася велика федерація країн Центрально-Східної Європи, що простягається від узбережжя Балтії до Чорного і Адріатичного моря. Україна ж змогла здійснити свої мрії про свободу тільки після розпаду Совєцького Союзу. Саме Польща була першою країною, яка визнала українську державність.
– У суботу, 11 листопада, ми тут у Києві поклали квіти на могилах тих, хто віддав життя за нашу і вашу свободу, а також тих, в кого життя було одібране, хто не міг зректися своїх переконань і вітчизни. Ми схилили голови перед спочилими на цвинтарі у Биківні і на могилах польських солдатів з 1920 року, які пліч-о-пліч боролися з українцями за Київ проти більшовиків…
– Історія провела для нас дуже болючі уроки. Вони показують, що коли ми разом, ми – сила, з якою треба рахуватися. Коли ми поділені – тоді програємо. Наші інтереси – як у геополітиці, так і в економіці – є неподільними. Ми віримо, що польсько-українська дружба, хоча і була часом непростою, є найкращою гарантією миру і добробуту в наших країнах. Ми не дозволимо її знищити, оскільки знаємо, що історія може не дати нам чергового шансу, – на закінчення підкреслив Ян Пєкло.
Репортаж Олександра Кондратенка
Інтернет-видання “Київ дипломатичний”
