У вересні відбулося чергове засідання клубу “Жіночі історії”, почесною гостею якого стала Анастасія Василівна Гулей – людина надзвичайно складної і драматичної долі.
Вивезена у віці 17 років на примусові роботи до гітлерівської Німеччини, Настя в результаті невдалих спроб втечі потрапила на фабрику смерті в Аушвіц-Біркенау, а потім пройшла через пекло Бухенвальда и Берген-Бельзена. Дивом залишилася в живих.
Те лихоліття пані Анастасія згадує, як роки повного позбавлення особистості, коли в людини разом із свободою віднімали її індивідуальність і, позбавивши навіть імені, перетворювали на номер.
Особливо вразила розповідь колишньої бранки представників юного покоління, які прийшли на зустріч разом із своїми бабусями, що також пережили фашистську неволю. А 91-річна пані Анастасія і понині веде активний спосіб життя, очолюючи Раду ветеранів Українського антифашистського руху опору, зустрічаючись з молоддю, консультуючи істориків.
Зустріч відбулася в рамках проекту, який ГО ЖЦ “Надія” здійснює за програмою “Місце зустрічі – діалог” при підтримці німецького фонду EVZ.
